26 квітня День скорботи
22-га річниця Чорнобильської катастрофи

Тисячі втрачених доль, життів, посмішок, і тільки одне слово, котре пояснює причину такого лиха – Чорнобиль…

Первозданна природа і тиша… Саме так описують Чорнобиль тепер. Скільки смутку приховують в собі чорні вікна сірих будинків міста-привида Прип’яті? Чи сподівалися мешканці, що колись повернуться до своїх домівок? Хтозна.

Багатьох очевидців даної катастрофи вже давно нема серед живих, тисячі загубили здоров’я, переживаючи страшні наслідки аварії. Хто повинен відповідати за Чорнобильську трагедію ще й досі невідомо. Ніхто не може також з впевненістю говорити про те, наскільки небезпечним наразі є радіоактивний фон в 30-кілометровій зоні.

Проте сьогодні ми повинні залишатись на гуманістичних позиціях і, вшановуючи пам'ять численних жертв катастрофи, дбати про те, щоб майбутні покоління не переживали подібних трагедій і мали змогу побачити світ прекрасним, повітря чистим, а не таким, що забирає життя.